Багато питань, які отримують фахівці нашого Центру від педагогів, стосуються роботи з дітьми, які мають розлади аутистичного спектру. Сьогодні розглянемо загальні підходи в організації корекційної роботи.
В ідеалі на допомогу родині дитини з аутизмом повинна прийти ціла команда професіоналів:
– лікар-педіатр;
– лікар-психоневролог;
– психолог;
– корекційний педагог;
– соціальний працівник.
Робота може вестися роками, весь цей час різні фахівці виконують кожен свою частину роботи, узгоджуючи з іншими загальний напрямок. Однак, навіть якщо кількість фахівців значно менша, все одно потрібно прагнути до взаємодії і доцільного «розподілу ролей» між різними фахівцями і батьками дитини.
Основна робота по вихованню та навчанню дитини з РАС лягає на близьких. Допомога такій дитині – це організація всього її життя з продумуванням кожної дрібниці. Фахівці можуть допомогти, навчити, підтримати, але шлях освоєння світу дитина може пройти тільки разом з близькими.
Для організації ефективної корекційної допомоги БАТЬКАМ ВАЖЛИВО:
– прийняти ситуацію такою, яка вона є, визнати, що у дитини є певні особливості, які заважають їй ефективно функціонувати;
– бути відвертими з професіоналами, не приховати всі нюанси поведінки дитини, не інтерпретувати їх у вигідному для дитини світлі;
– налагодити взаємодію між фахівцями;
– усвідомити, що досягнення результатів може наступити не так швидко, як бажалося би;
– орієнтуватися на динаміку досягнень самої дитини, а не на вікові норми;
– зосередитися на інтересах дитини, не прагнути зробити малюка більш «зручним» і зовні адекватним, бо дивна і некерована поведінка дитини все ж краще повної відчуженості – адже у такий спосіб дитина вже намагається активно взаємодіяти зі світом. До того ж завжди краще, коли проблеми виявляються на поверхні – в цьому випадку зрозуміло, над чим потрібно працювати;
– перебудувати повсякденне життя сім’ї; необхідно присвячувати дитині більшу частину денного часу, взаємодіючи з нею, допомагаючи освоюватися в світі, використовуючи будь-яку можливість для навчання.
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ
Досвід корекційної роботи показує, що побудова занять з дітьми з РАС, особливо на самому початку, має ряд особливостей. У разі, коли порушений емоційний зв’язок дитини зі світом, визнані ефективними прийоми навчання не діють. Робота з дитиною з РАС вимагає особливого підходу.
Перш за все, перед тим як почати заняття, педагог (або психолог) повинен усвідомити ту ступінь відповідальності, яку він бере на себе. Не можна починати заняття, якщо немає впевненості, що вони будуть тривати довго. Адже пошук контакту з такою дитиною завжди вимагає часу, а якщо крихка взаємодія, яка виникла, буде раптово припинена, це стане психологічною травмою для дитини та її сім’ї.
Педагог також повинен оцінити свої можливості: заняття з дитиною з РАС вимагають не тільки професійних знань і умінь, а й великих витрат психічної і фізичної енергії. Крім того, ці заняття зажадають великого терпіння, інтуїції і любові. Вам доведеться на час заняття як би розчинитися в дитині, постаратися зрозуміти, що вона відчуває, проникнути в логіку її дій. Поведінка дитини з РАС може виглядати позбавленою сенсу, хаотичною, неадекватною, але це лише на перший погляд. Якщо вам вдасться «заглянути всередину» дитини, зрозуміти світ її почуттів і переживань, ви станете їй справжнім другом і зможете допомогти позбутися від численних страхів, поступово виведете в навколишній світ, навчите бути більш самостійною.
Робота з дитиною з РАС вимагає постійного педагогічного пошуку, гнучкості в застосуванні різних методів навчання і виховання. Можна заздалегідь скласти план заняття, але діяти в більшості випадків доведеться в залежності від ситуації і бажань дитини. На етапі налагодження контакту з дитиною не наполягайте на проведенні конкретних ігор. Будьте більш чуйні до реакцій дитини, і побачите, що часто вона сама пропонує вам форму можливої взаємодії, яка в цей момент для неї найбільш комфортна. Часом варто прийняти правила гри, запропоновані дитиною (не забуваючи, звичайно, про цілі роботи). І тоді через деякий час дитина буде бачити в вас союзника, товариша по іграх, стане довіряти вам.
Слід попередити, що поведінка дитини під час заняття може бути різною, часом агресивною, проте в будь-якому випадку слід зберігати спокій, не лаяти, а постаратися зрозуміти, чого дитина хоче, допомогти вийти зі стану дискомфорту.
Заняття повинно проходити в атмосфері доброзичливості. Все, що відбувається на занятті, супроводжується емоційним коментарем – ви повинні промовляти всі дії і ситуації, намагаючись представляти їх незмінно позитивними.
Будьте готовими до того, що реакція на одну і ту ж гру, ситуацію у різних дітей з РАС може бути абсолютно різною: на що одна відреагувала цілком дружелюбно, інша може відповісти різко негативно. Мало того, одна і та сама дитина в однаковій ситуації в різний час може повести себе по-різному. Це зажадає від педагога (психолога) індивідуального підходу до дитини і мобільності – не бійтеся пробувати: якщо дитина прийняла запропоновану ситуацію, постарайтеся розвинути її, якщо ж виникла реакція відторгнення, «дайте задній хід».