Гумен Ірина Миколаївна

 

 

 

Вчитель-логопед – фахівець ІРЦ, який займається порушеннями мовленнєвої комунікації у дітей. Логопед працює з корекцією таких дефектів: вимова звуків, ритм і темп мовлення, голос, проблеми з розвитком або втратою вимови, порушення письмового і усного мовлення.

Які завдання вчителя-логопеда

інклюзивно-ресурсного центру?

1. Проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб за участі батьків або законних представників дитини.

2.  Готує висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини із зазначенням відповідних рекомендацій.

3. Ознайомлює батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами з висновком про комплексну оцінку, умовами навчання та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти (у разі здобуття дитиною дошкільної чи загальної середньої освіти).

4. Забезпечує педагогічний супровід та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які перебувають на обліку в ІРЦ, шляхом проведення індивідуальних та групових занять.

5. Бере участь в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також психолого-педагогічних комісіях спеціальних закладів загальної середньої освіти з метою моніторингу динаміки розвитку дитини не рідше, ніж двічі на рік.

6. Надає рекомендації щодо складання, виконання, коригування індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

7. Надає консультативну та методичну допомогу педагогічним працівникам закладам загальноосвітної середньої та дошкільної освіти, батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами, що не відвідують заклади освіти, а  також надає  інформацію  стосовно мережі  закладів освіти, де  надають  допомогу таким  дітям.

8.  Надає консультативно-психологічну допомогу батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

9. Бере участь та організовує інформаційно-просвітницьку діяльність шляхом проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів, майстер-класів з питань організації надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами

Коли звернутись за допомогою  до логопеда?

Чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша вірогідність виправлення мовлення. Більшість порушеннь мовлення мають органічну основу, тобто пов’язані з недорозвитком або особливостями будови артикуляційного апарату чи  кори головного мозку.

Мовлення в дитячому віці дуже швидко розвивається та видозмінюється і на кожен віковий період існують певні мовні норми.

Наскільки правильно і добре буде розвиватися мовлення в дитини, багато в чому залежить від батьків. В жодному разі не слід перекручувати слова в спілкуванні з малюком і «сюсюкати». Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, але простою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати батьків, і зовсім скоро мовлення дитини буде наповниться  тими словами і зворотами, які мама й тато використовують у повсякденному спілкуванні.

На мовленневий розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків та скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів.

Цілком нормально, коли дитина у віці 2–5 років продовжує неправильно вимовляти певні звуки. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда.

До логопеда потрібно звернутись, якщо:

• у 7–8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?».
• В рік дитина не вимовляє 8–10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».
• Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння. Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»). Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
• У 2 роки дитина не розмовляє окремими словами.
• У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2–3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав).
• До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».
• У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
•  До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.
• Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».
• Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок).
• До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка.
• Розмовляючи,  мимовільно просовує язик між зубами.
• Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання.
• Дитина говорить «в ніс», гугнявить. Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно.
• Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма).
• У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно. Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки. Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
•  Якщо в 5–6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет, зображений на малюнку, або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді).
• Якщо з’явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).

 Обладнання кабінету вчителя-логопеда

Логопедичне дзеркало

Наявність зорового контролю (дзеркало) дає дитині можливість освоїтись і пристосуватись до роботи з вчителем-логопедом.

Природний матеріал для розвитку дрібної моторики

Навички дрібної моторики допомагають дитині покращити мовлення. Поклавши шишку, каштан або горішок між долонями рук, виконувати масажні рухи. Під час виконання рухів у дитини не повинно бути відчуттів дискомфорту, навпаки, всі рухи самомасажу повинні приносити дитині задоволення.

Логопедичні зонди та лопаточки

Використовують для того, щоб сформувати в дитини першочергові вміння правильної звуковимови – постановки звуків.

Арт-терапія. Малювання манкою

Мистецтво – це чудова можливість для дітей “відкритися”, поділитися своїми емоціями. Малюнок манкою розвиває у дітей мовлення, уяву, фантазію, тактильну чутливість, розслабляє та знижує напругу.

Фонематичне сприймання

До фонематичних процесів належать: слухова увага, фонематичний слух, фонематичне сприйняття та звуковий аналіз і синтез. Найпершим завданням навчання грамоти є розвиток у дітей фонематичного слуху, тобто вміння розрізняти не тільки звуки нашої мови, але і якість звуків (твердих та м’яких приголосних, дзвінких та глухих).

Піскова терапія «Звіряток»

Це один з методів психотерапії. Понад 10 років цей метод вдало застосовують не тільки для звуковимови, письма, а й для розвитку лексичної і граматичної системи мови.

Природні матеріали для розвитку фонематичного сприймання

Усвідомлення та засвоєння звукового аспекту мови є важливою передумовою успішного оволодіння читанням і письмом. Щоб опанувати грамоту, треба не тільки чути і вміти вимовляти окремі слова і звуки, з яких вони складаються, а й мати чітке уявлення про звуковий склад слова. Тобто, однозначно можна стверджувати: розвинутий фонематичний слух – запорука успішного навчання дитини з опанування усного та писемного мовлення в закладі освіти.