Райхель Іван Васильович

 

 

 

 

 

 

Вчитель-реабілітолог впродовж навчального року надає комплексну допомогу вихованцям ІРЦ, впливаючи на моторну сферу та фізичний розвиток дітей, у яких порушена функція опорно-рухового апарату, а також сприяє максимально можливому розвитку (фізичному, моторному тощо) дитини з особливими освітніми потребами, підтримує та відновлює втрачені або послаблені рухові функції.

Метою роботи реабілітолога у закладі є:

• визначення особливих освітніх потреб дитини, її сильних сторін;
• сприяти формуванню правильних рухових стереотипів на всіх етапах розвитку дитини з особливими потребами.

Під час індивідуальних занять з дітьми вчитель-реабілітолог працює над формуванням основних рухових функцій дітей відповідно до онтогенетичного розвитку, сприяє створенню відповідних умов для розвитку дитини в домашньому середовищі. Спрямовує зусилля на пригнічення впливу патологічних процесів та нормалізацію м’язового тонусу дітей з особливими потребами.

Після проведення обстеження основних рухових навиків складається програма корекційних занять, за основу якої беруться програми МОН для дітей з ООП.

Програма реалізовується шляхом:

• • застосування фізичних вправ різного спрямування,
  • застосування допоміжних засобів і обладнання;
  • проведення навчання та інструктажу дитини та її батьків.

Реабілітолог для кожної дитини підбирає індивідуальні комплекси вправ в залежності від тяжкості ураження і форми захворювання. Шляхи реалізації реабілітаційного втручання залежать від індивідуальних можливостей та потреб дитини.

Завдання фізичної реабілітації:

• забезпечення психічного та фізичного благополуччя;
• формування необхідних навичок і умінь дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
• створення умов, за яких реалізуються потреби дітей;
• розвиток фізичних якостей;
• зміцнення та охорона здоров’я дітей.

Щоб уникнути подальших негативних змін у здоров’ї дитини, рухова активність для дітей з особливими потребами вкрай необхідна. Правильне фізичне виховання дітей зміцнює і загартовує організм, підвищує резистентність до впливу негативних факторів навколишнього середовища, є найбільш ефективним засобом неспецифічної профілактики і найважливішим стимулятором гармонійного росту і розвитку дитини з ООП.

Напрямом роботи  вчителя-реабілітолога є лікувально-фізична культура

      Лікувальна фізична культура (ЛФК) – метод лікування, що полягає в застосуванні фізичних вправ і природних факторів природи до хворої людини з лікувально-профілактичними цілями. В основі цього методу лежить використання основної біологічної функції організму – руху.

КАБІНЕТ ВЧИТЕЛЯ-РЕАБІЛІТОЛОГА ОСНАЩЕНИЙ СПОРТИВНИМ ІНВЕНТАРЕМ:

Шведська стінка. Дозволяє покращити рухову активність та загальний тонус організму, розвиває координацію і зміцнює м’язову систему.

Дошка Євмінова. Методика заснована на тому, що її використання допомагає полегшити роботу хребта. Відомо, що всі міжхребцеві диски не можуть самостійно живитись киснем і поживними речовинами. Живлення здійснюється за рахунок хребців. При численних захворюваннях спини спостерігається такий патологічний стан, як здавлення дисків і навіть пошкодження хребців. При цьому відбувається значний збій в кровообігу, і він спостерігається доти, поки хребці не опиняються на своєму місці. Щоденні тренування на профілакторі допомагають розтягувати хребці, звільняючи хребетні диски, що призводить до нормалізації їх кровопостачання, і такі симптоми, як болі в спині або малорухливість хребта, проходять. Вправи, що виконуються на дошці, не ушкоджують спину і мінімально навантажують хребет, але, незважаючи на це, вони дуже ефективні. Всіх їх можна умовно розділити на 4 групи: лікувальні, оздоровчі, спортивні, спеціальні.

Стіна для скелелазіння. Виріб призначений для розвитку моторного планування

М’яч гімнастичний. Найпоширенішим застосуванням м’яча є фізична реабілітація та фізичні вправи. Основною перевагою виконання фізичних вправ з гімнастичним м’ячем, а не на твердій плоскій поверхні, є те, що тіло реагує на непостійність перебування м’яча у рівновазі та задіює більше рухів м’язів. З часом вони стають сильнішими. Найчастіше фокусом фітнес-програм з гімнастичним м’ячем є основні м’язи тіла: живота та спини. Виконання стандартних вправ на кшталт віджимання на руках на нестабільній поверхні може застосовуватись для підвищення активації основних стабілізаторів тулуба та, в свою чергу, забезпечити їх посилення та більшу опірність до травмувань.

Реабілітаційний тренажер для ніг та рук. Призначений для використання людям з проблемами верхніх або нижніх кінцівок. Терапевтичний ефект досягається завдяки пасивній гімнастиці.

Гімнастичні палиці. Виконуються вправи для рук, плечового поясу та кисті, вправи для м’язів тулуба.

Масажний килимок «Гофр».  Заняття з килимком сприяють розвитку координації рухів, завдяки рифленій поверхні килимок забезпечує масаж стоп, сприяє зміцненню гомілкового суглоба і запобігає появі подовжньої та поперечної плоскостопості.

Ортопедичний коврик. Допомагає правильному формуванню склепіння стопи, зміцненню здоров’я з дитинства, заодно гарантувавши собі стрункі ноги і плавну ходу.

Балансири. Пристрій, який було розроблено для спеціальних вправ, які є частиною методик стимуляція мозочка. Ці вправи чимось нагадують лікувальну фізкультуру.

Еспандер. Еспандер дозволяє тренувати м’язи рук, ніг, м’язи кисті й стопи, в меншій мірі – м’язи спини. У фізичній реабілітації еспандер застосовується для лікування наслідків травм кінцівок, больових синдромів при остеохондрозі, в лікуванні й профілактиці сколіозу тощо.

Обважнювачі для рук і ніг. Пара обважнювачів на ногах і руках не зможе поліпшити ваш зовнішній вигляд, але ці прості аксесуари миттєво збільшать інтенсивність вашого тренування. Такі обважнювачі не підходять до всіх різновидів вправ, але точно прекрасно впишуться в легке кардіо. Результативність тренування виросте в рази, а її тривалість зменшиться вдвічі. Головна мета обважнювачів – збільшити опір і, таким чином, підвищити результативність окремих видів аеробних вправ.